У Львові розкажуть про Аушвіц і його музеєфікацію

13 лютого 2012 року у приміщенні Національного музею "Тюрма на Лонцького" відбудеться публічна лекція на тему: "Музей в Освенцімі: знати і пам’ятати".

Лекцію прочитає аспірант Львівського національного університету, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Олеся Ісаюк.

Лектор розповість про історію концентраційного табору в Освенцімі, формування та сучасний стан музею на місці колишнього концтабору, сучасну експозицію музею "Аушвіц — Біркенау".

Зараз на місці колишнього концтабору — музей, одне з місць, які внесені у список культурної спадщини ЮНЕСКО.

Свого часу Освенцім був найбільшим концтабором у всій окупованій Європі і одночасно "фабрикою смерті". Оскільки нацисти не встигли його знищити при відступі, зараз колишній концтабір є унікальною пам’яткою епохи.

Екскурсія концтабором "Аушвіц" (ФОТО)

Як та чому колишній концтабір перетворили на музей? Як розвивався цей музей? Як він виглядає зараз? Яким чином презентують відвідувачам — у масі своїй людей, не пов’язаних з історією — настільки специфічне місце? Що можна там побачити зараз? Яким чином музей є одночасно і місцем пам’яті?

Основою для лекції послужили особисті враження лектора, яка двічі побувала у музеї "Аушвіц — Біркенау" як відвідувач музею. Завдячуючи професії, мала можливість оцінити бачене не тільки як прихильник історії, а й як її дослідник.

Лекція пройде у супроводі відеопрезентації на основі фотографій музею.

Лекція відбудеться у приміщенні Національного музею "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. Бандери, 1, вхід з вул. Брюллова) у понеділок, 13 лютого 2012 року. Початок о 12:00.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.