Комуністи й націонал-демократи посварилися, чиї могили треба захищати

У Верховній Раді Україні виникла суперечка між народними депутатами фракції Компартії і фракції "Наша України - Народна Самооборона", пов'язана із двома різними законопроектами про захист могил.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Протистояння виникло навколо законопроектів про внесення змін до ст. 297 Кримінального кодексу щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над пам'яттю радянських воїнів-визволителів і учасників боротьби за свободу і незалежність України, поховань жертв репресій та геноциду.

Перший законопроект вніс на розгляд парламенту лідер КПУ Петро Симоненко. Проект закону передбачав кримінальну відповідальність (обмеження волі на строк від 3 до 5 років, або позбавлення волі за такий же термін) за наругу над пам'яттю радянських воїнів-визволителів.

Другий законопроект, автором якого є В'ячеслав Кириленко (фракція НУ-НС) пропонував за наругу над могилами учасників боротьби за свободу і незалежність України, поховань жертв репресій та геноциду таку ж санкцію, як і наругу над братською могилою або могилою Невідомого солдата.

Жоден проект не набрав необхідної кількості голосів.

У той же час голова Верховної Ради України Володимир Литвин нагадав, що згідно з українським законодавством, передбачається кримінальна відповідальність за наругу над будь могилою. "Те, що закон не виконується - то це інша справа", - зазначив Литвин.

Повторна спроба розглянути законопроекти Симоненка і Кириленка теж провалилася.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.