У МОСКВІ ДЕМОНТУВАЛИ ПАМ'ЯТНИК ШЕВЧЕНКУ

Пам'ятник Шевченкові у Москві потребує реставрації, тому його треба перемістити до майстерні. Після цього монумент повернуть на місце.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на департаменті інформації і друку МЗС Росії.

Раніше ряд ЗМІ повідомив про те, що пам'ятник Т.Шевченку може бути взагалі прибраний з однойменної набережній Москви-ріки.

У МЗС РФ нагадали, що пам'ятник був встановлений майже 50 років тому - в 1964 році, і вимагає ремонту. "Пам'ятник є об'єктом культурної спадщини федерального значення", - відзначає російське зовнішньополітичне відомство.

Пам'ятник на набережній Шевченка в Москві

У МЗС додали, що поки пам'ятник буде зберігатися в місці проведення реставрації, на набережній Тараса Шевченка планується провести інженерно-будівельні роботи.

"Після реставрації пам'ятник буде повернуто на своє історичне місце", - підкреслює міністерство.

У МЗС Росії також повідомили, що російська і українська сторони тісно взаємодіють з підготовки заходів до святкування в 2014 році 200-річчя з дня народження Шевченка.

В МЗС України тим часом заявили, що "триматимуть на особливому контролі виконання цієї домовленості та ситуацію навколо духовного символу українства" в Москві.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.