У Київраді лякають, що Андріївський узвіз зсунеться в котлован

В зв’язку з початком реконструкції Андріївського узвозу стан його пішохідної зони різко погіршився, почали руйнуватись фундаменти, в будівлях, в тому числі й у Музеї Булгакова, з’являються тріщини.

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, проблему йому озвучили представники установ культури, творчих спілок, громадських організацій та закладів громадського харчування, розташованих на Андріївському узвозі.

"Бездумні дії з псевдо-реконструкції Андріївського узвозу поставили унікальну історичну та туристичну вулицю під загрозу повного знищення, - наголосив Бригинець. - Танення снігів може призвести до того, що споруди просто сповзуть у котлован глибиною до 3-х метрів, виритий в ширину всієї проїжджої частини вулиці".

Депутат повідомив, що підтверджені фахівцями архівні дані свідчать: більшість будинків на узвозі стоять на стрічкових фундаментах. Відтак, якщо узвіз залишиться розритим, танення снігу та підйом рівня ґрунтових вод може призвести до вимивання ґрунтів, зсувів, просідання і руйнування будівель.

Нагадаємо, будівельні роботи на Андріївському узвозі почали у вересні 2011 року згідно з розпорядженням КМДА № 1669 від 14.09.2011 р. Протягом останніх двох місяців будівельна діяльність фактично припинилися.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.