В Черкасах ніяк не перейменують Енгельса на Чорновола

У Черкасах вулицю Енгельса не можуть перейменувати на вулицю Чорновола, оскільки для цього не вистачає голосів у міській раді.

Про це в коментарі "Інтерфаксу" заявив мер Черкас Сергій Одарич.

"Я прихильник перейменування вулиць, - зазначив Одарич. - Але на сьогоднішній день немає в міській раді достатньої кількості голосів, достатньої політичної волі для того, щоб це перейменування провести. Я переконаний, що вони з'являться. Можливо, навіть у цьому році".

У квітні минулого року відбулися громадські слухання, під час яких черкащани підтримали рішення топонімічної комісії перейменувати чотири черкаських вулиці: Леніна, Енгельса, Рози Люксембург і Кірова. Замість них повинні з'явитися Свято-Макарівська, Свято-Троїцька, Чорновола та Гуржіївська.

Однак рішення топонімічної комісії ще не розглянули депутати.

У Черкаській міській раді створена більшість, кількості голосів якої достатньо для прийняття будь-якого рішення. Туди входять дві фракції - Партії регіонів і Партії вільних демократів (14 і 22 депутати відповідно). До останньої партії має стосунок і мер Одарич.

Більше про перейменування вулиць і місць читайте за тегом "Топоніміка"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.