Призначення головою СБУ кагебіста насторожує - екс-директор архіву СБУ

Українська Служба безпеки не може використовувати досвід та інструментарій КГБ, який був карально-репресивним органом. Проте призначення нового очільника відомства ставить це під сумнів.

Так історик та екс-директор архіву СБУ Володимир В’ятрович прокоментував "Голосу Америки" призначення головою СБУ Ігоря Калініна, який за Радянського Союзу працював у КГБ.

"Я не знаю Ігоря Калініна особисто, - зазначив В'ятрович. - Але якщо говорити не про конкретну людину, а про посадовця, який має безпосередній зв’язок із КГБ СРСР, то я думаю, що сучасна українська Служба безпеки мала би відмовлятися від того, щоб її очолювали люди, виховані спецслужбою СРСР".

На думку історика, КГБ виконував насамперед каральні функції, а отже, мала відповідний досвід та інструментарій.

"Я не знаю, чи означає призначення Калініна те, що СБУ буде повертатися до ганебних практик спецслужби радянського зразка, - сказав колишній директор СБУ. - Сподіваюся, що ні. Але в будь-якому разі для того, щоб продовжити попередню політику на розрив із радянським кагебістським минулим, було би краще, якби новим очільником СБУ стала людина, котра не мала в минулому зв’язків із КГБ".

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.