"Регіонали" хочуть віддати українські Лаври УПЦ МП

Києво-Печерську Лавру, Почаївську Лавру та Святобогоявленський монастир (у Кременці на Тернопільщині) депутати від Партії регіонів хочуть передати у власність Української православної церкви Московського патріархату.

Відповідний законопроект вже зареєстрували у Верховній Раді, повідомляє "УП.Київ" із посиланням на ICTV.

Депутати пропонують вилучити ці об’єкти зі списку тих, які не можна приватизувати і передати їх священикам. Мовляв, церковники і так проводять служби і живуть у святинях, а політики на приналежності лише спекулюють.

"Це рішення має на меті поставити крапку на спробах тих чи інших політиків політизувати цю тему. Стосовно того чи відібрати той чи інший об’єкт, чи не відібрати. Фактично ми хочемо закріпити де-юре те, що є вже де-факто", - сказав регіонал Василь Горбаль.

Законопроект пропонує віддати у власність священиків цілі комплекси історичних споруд.

Лише на території Києво-Печерської Лаври таких будівель на 6 сторінок. Нині у них музеї, лікарні і навчальні заклади.

Щойно будівлі передадуть церкві, усі ці заклади опиняться на вулиці, переконаний бютівець Володимир Яворівський. До всього контроль за історичними пам'ятками з боку держави стане неможливим.

"Унікальні пам’ятки заберуть з державної власності. Пам’ятки, які перебувають під протекторатом ЮНЕСКО, можуть бути передані сьогодні релігійній конфесії – Московському патріархату. Після цього держава втратить будь-який контроль", - сказав він.

Настоятель Києво-Печерської лаври архієпископ Павло такою ініціативою регіоналів задоволений. Мовляв, віддати те, що належить церкві, можновладців просили вже дуже давно.

"Раніше говорили, що потрібно повернути Лавру церкві. І якщо хтось хоче орендувати приміщення, будь ласка, орендуйте, якщо це потрібно, в церкви", - сказав він.

У Міністерстві культурі кажуть, що роздержавити об’єкти культурної спадщини та археологічні пам’ятки досі не дозволяв закон, однак депутати якраз його і хочуть змінити.

"Якщо таке рішення приймуть, то міністерство може лише заручитися обіцянкою нових власників, що з історичним майном поводитимуться обережно", - сказав заступник директора департаменту культурної спадщини Мінкульту Віктор Вечерський.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.