До Книги Пам'яті додали 100 тисяч прізвищ оборонців Севастополя

101.555 прізвищ захисників Севастополя і його уродженців, які загинули в роки війни, поповнили базу даних "Електронної Книги Пам'яті України".

Про це повідомляє прес-служба "Електронної Книги Пам'яті".

Тепер у ній міститься майже 635 000 записів.

За словами координатора проекту Сергія Неважіна, безпосередньо в боях при обороні Севастополя влітку 1942 року загинула третина всіх стягнутих сил, в основному на Мекензієвих горах і в долині річки Бельбек.

 

"Більша ж частина, кинута в обложеному місті без підкріплень, без підтримки флоту і ВПС, без медикаментів, без евакуації поранених, без командного складу, без боєпостачання просто потрапила в полон, - розповідає Неважін. - Евакуації як такої не було. Відомі випадки масового самогубства серед червонофлотців. Але все одно, коли голова колони полонених виходила з Бахчисарая, хвіст цієї колони був ще в Херсонесі.

За словами пошуковця, арсенал флоту, спецкомбінат № 1, артремзавод, 35-та берегова батарея були знищені радянським командуванням: "Чим вони керувалися у прийнятті таких рішень - нам, напевно, вже не дізнатися ніколи. Але одне ясно напевно: якби ці об'єкти продовжували діяти - Севастополь зміг би триматися ще місяць, може, й два".

Другою особливістю севастопольської бази даних він назвав велику кількість кримських татар.

"Як би їх сьогодні не ганили деякі політики за "масове зрадництво", книга починається саме з імені татарина, Медшіна Абібулаєва, жителя села Камишли (нині Дальнє) Балаклавського району, - підкреслив координатор проекту. - Це село на довгі місяці стало однією з найгарячіших точок в обороні міста, де пліч-о-пліч билися татари, росіяни, кавказці".

Проект "Електронна Книга Пам'яті України" існує з 2008 року. Його мета - створення Національної бази даних про військовослужбовців, призваних з України і загиблих на її території, а також формування реєстру військових поховань.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.