Спецпроект

У неділю покажуть "Назви своє ім'я" про українців та євреїв під час Голокосту

В неділю, 29 січня на телеканалі ТВі у програмі "Окрема думка з Єгором Чечериндою" буде показано фільм Сергія Буковського "Назви своє ім’я" (2007, Україна).

Після фільму до розмови з ведучим долучаться директор центру юдаїки НаУКМА, консультант фільму Леонід Фінберг та науковий співробітник Інституту історії НАН України Володимир Любченко.

Початок програми о 21.30.

Анотація до фільму:

"Назви своє ім’я" – повнометражна документальна стрічка про Голокост в Україні, спільний проект Інституту візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії і Фонду Віктора Пінчука.

Фільм спирається на свідчення з архіву Інституту Фонду, а також нові зйомки, здійснені в Україні.

Глядачі фільму матимуть змогу почути свідчення євреїв, які пережили трагедію і уникли жорстокої страти та свідчення українців, які попри смертельну небезпеку знайшли в собі мужність рятувати друзів і сусідів.

Герої стрічки діляться подробицями пережитого, а глядачам пропонуються до осмислення трагічні сторінки минулого.

Поетика фільму – це не натуралізм, не жахіття кадрів, а спроба методами кінематографу запросити глядачів до роздумів про історію та сьогодення. Стівен Спілберг сказав про цей фільм: "Я не думав, що документальне кіно може бути такої сили".

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.