У Севастополі відкриється Дім Ленінграда

У Севастополі розпочато роботу з відкриття Дому Ленінграда, заявив на урочистому відкритті фотовиставки "Ми з блокади" перший заступник голови Севастопольської міськдержадміністрації Сергій Савенков.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"У нас у місті існує Будинок Москви. Цього року хочемо відкрити ще й Будинок Ленінграда, щоб зв'язки між нашими містами тільки зміцнювалися, - сказав Савенков.- Сьогодні блокадникам у першу чергу потрібна увага, пам'ять і турбота".

Виставка "Ми з блокади" присвячена 68-ій річниці повного зняття блокади Ленінграда.

Замголови зазначив, що нині в Севастополі проживає близько трохи більше трьохсот блокадників.

З 2000 року український Севастополь і російський Санкт-Петербург (колишній Ленінград) є ​​містами-побратимами.

Читайте на "Історичній Правді" про блокаду нацистами Ленінграда

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.