Анонс: презентація нової книги Дмитра Малакова - про Київ 1950-их

Книгарня "Є" та видавництво "ВАРТО" запрошують на презентацію книжки Дмитра Малакова "У Києві 50-х: Фотонарис про життя та побут пересічних киян".

Презентація відбудеться 31 січня о 18:00 у книгарні "Є" в Київі (Лисенка, 3).

Історик-києвознавець Дмитро Малаков запрошує у захоплюючу фотоподорож до Києва 50-х років минулого століття:

- баштові крани на Хрещатику і телевежа на Прорізній,
- старі тролейбуси і вагони фунікулеру,
- клумба посеред Поштової площі та вагон трамваю перед "червоним" корпусом Університету,
- величезний екран у Зеленому театрі та порожній міст Патона,
- планетарій в Олександрівському костелі й ковзанка на стадіоні "Динамо",
- інший вираз людських облич та незвичний одяг.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.