Головний собор Болграда нарешті загасили. Площа пожежі - 500 кв.м

Пожежу в Спасо-Преображенському соборі в Болграді Одеської області загасили.

Пожежникам знадобилося 10 годин, щоб загасити пожежу в соборі в Болграді, повідомила "Інтерфаксу" помічник начальника Головного управління МНС України в області Майя Гринькова.

За її словами, загальна підсумкова площа пожежі склала 500 кв.м. Гринькова також додала, що пожежники і у п'ятницю вночі продовжать проливати горілі ділянки будівлі, щоб уникнути повторного спалаху.

Причини пожежі та завдані збитки відновлюються.

Нагадаємо, сьогодні близько 7 ранку загорівся Спасо-Преображенський собор, пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя, розташований поруч Болграда. Близько 9 ранку впала баня храму, в якій знаходився осередок загоряння.

Станом на 11:00 у четвер пожежа була локалізована, але о 14:00 через сильний вітер розгорілася з новою силою, вогонь перекинувся на дах.

Спасо-Преображенський собор у Болграді було закладено в 1820, його будівництво завершено в 1838 році. Побудований в стилі суворого класицизму на пожертви мешканців міста. Собор є пам'яткою архітектури.

Спасо-Преображенський собор у Болграді до пожежі. Фото: touregion.od.ua

Висота церковної бані, оформленої коринфськими пілястрами, становить 50 метрів. Інтер'єр розписаний у 1912-1914 роках художником Павлом Піскарьовим у стилі романтизму за ескізами Васнєцова. Реконструкція собору почалася в 2001 році.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.