Пожежа в унікальному соборі на Одещині відновилася. Агафенгел молиться

Пожежа у Спасо-Преображенському соборі в Болграді Одеської області розгорається з новою силою і станом на 14:00 її площа склала близько 400 квадратних метрів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на центр громадських зв'язків Головного управління МНС України в Одеській області.

У відомстві додали, що для координації роботи рятувальників на місце події виїхав начальник ГУ МНС України в Одеській області Володимир Боделан.

У прес-службі Одеської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) повідомили, що вогонь продовжив своє поширення дахом собору. Митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел благословив пожежників на боротьбу з вогняною стихією і молить Бога про те, щоб вогонь завдав якомога менше шкоди храму.

Падіння бані собору

Нагадаємо, сьогодні близько 7 ранку загорівся Спасо-Преображенський собор, пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя, розташований поруч Болграда. Близько 9 ранку впала баня храму, в якій знаходився осередок загоряння.

Станом на 11:00 у четвер пожежа була локалізована, але все ж ще не згашена остаточно.

З вогнем борються 9 пожежних підрозділів з Болграда, Ізмаїла і Рені. Крім того, залучені військовослужбовці дислокованої в Болграді 12-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України, які, за даними Міноборони, змогли врятувати з собору основні матеріальні і культурні цінності.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.