Дніпропетровська міськрада не перейменує вулиці на честь організаторів Голодомору

З порядку денного сьогоднішньої сесії Дніпропетровської міської ради виключене питання "Про перейменування проїздів міста, найменованих іменами осіб, причетних до політичних репресій, організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні".

Про це повідомляє радіо "Свобода".

Депутати відмовились розглядати проект рішення, аби "не допустити політичних інсинуацій".

Раніше передбачалося, що сьогодні в Дніпропетровську відбудеться перейменування вулиць, названих іменами Постишева, Косіора та Чубаря, які, за рішенням Верховного Суду, входять до переліку осіб, винних в організації Голодомору.

На перейменуванні багато років поспіль наполягали й дніпропетровські громадські активісти.

Вулицю Косіора планували перейменувати в Бульварну, а вулицю Чубаря назвати на честь краянина Григорія Омельченка, який увійшов в історію як останній лоцман дніпрових порогів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.