У Дніпропетровську з'явилася вулиця Брежнєва

Дніпропетровська міська рада 25 січня надала одній із вулиць міста ім'я генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва. А от перейменувати вулиці, названі на честь організаторів Голодомору, депутати відмовилися.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на рішення сесії міськради.

Ім'я генерального секретаря надано безіменному проїзду між вул. Іжевською і Житомирською (Амур-Нижньодніпровський район).

Відповідні зміни будуть внесені до реєстру містобудівного кадастру.

За даними міськради, робота із присвоєння назв новим проїздам і провулкам міста здійснюється в рамках міської програми впорядкування найменувань проїздів Дніпропетровська на 2009-2013 роки.

Нагадаємо, сьогодні ж Дніпропетровська міськрада відмовилася перейменовувати вулиці, названі на честь організаторів Голодомору, щоб "не допустити політичних інсинуацій"

В березні 2010 року депутати Дніпродзержинської міської ради (Дніпропетровська область) ухвалили рішення щодо присвоєння Палацу культури ім. Горького імені Леоніда Брежнєва.

В лютому 2010 року молодіжну організацію Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського очолив нащадок генсека, молодий інженер-технолог Леонід Брежнєв.

Дивіться на ІП ролики з генсеком Брежнєвим:

1970: Новорічне звернення Брежнєва до радянського народу (ВІДЕО)

1979: близький до маразму Брежнєв вітає радянських дітей (ВІДЕО)

1982: похорони Брежнєва - труна падає у могилу (ВІДЕО)

Читайте в четвер на "Історичній Правді" конспект лекції історика Андрія Петрова "Дніпропетровськ. Як оповісти історію міста без історії?"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.