Спецпроект

Анонс: круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост"

В Києві відбудеться круглий стіл для викладачів, науковців та студентів "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

Згідно з резолюцією № 60/7 Генеральної Асамблеї ООН, 27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Щоб запобігти актам геноциду у майбутньому, резолюція вимагає від країн-членів ООН розробити навчальні курси з уроків Голокосту та підтримати ініціативи громадського сектору із вивчення цієї теми.

27 січня 2012 року у Києві відбудеться V-ий щорічний круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

Захід відбудеться за ініціативи Українського центру вивчення історії Голокосту та Посольства держави Ізраїль в Україні й у партнерстві з Goethe-Institut в Україні, за участі й підтримки Представництва Організації Об’єднаних Націй в Україні та Ізраїльського культурного центру.

Мета круглого столу – заохочення дискусії щодо історичної пам’яті про Голокост та вироблення рекомендацій із викладання цієї теми в Україні. Коло питань, що обговорюватимуться: проблеми та перспективи вивчення історії Голокосту в сучасній Україні, історична пам'ять про Голокост, шляхи протистояння сучасному антисемітизму та ксенофобії тощо.

До участі в обговоренні запрошені: представники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства закордонних справ України, представники дипломатичних місій Держави Ізраїль, США, Німеччини, Франції, Королівства Нідерландів, інших держав, а також науковці, викладачі та студенти, представники неурядових організацій та міжнародних інституцій.

Час/місце проведення: початок роботи о 9:00, 27 січня 2012 р. в актовому залі Ґете-Інституту (Київ, вул. Волоська, 12/4, 4 пов.).

ПРОГРАМА

Сесія I.  Дослідження історії Голокосту в Україні: проблематика, досягнення,
перспективи. Інфраструктурні умови та змістовні напрями
 
Модератор: Андрій Портнов, к.і.н., редактор веб-проекту www.historians.in.ua (Київ)  
 
Виступи
• Максим Гон, д-р політ. наук, проф., зав. кафедрою політичних наук Рівненського
державного гуманітарного університету (Рівне)
• Жанна Ковба, к.і.н., доцент, науковий співробітник Центру вивчення історії та
культури східноєвропейського єврейства НАУКМА (Київ)
• Михайло Тяглий, редактор часопису "Голокост і сучасність" (Київ)
 
Питання для дискусії:
• Проблематика досліджень Голокосту в Україні: вчора, сьогодні, завтра.
• Новітні зарубіжні дослідження з історії Голокосту в Україні: які питання потрапляють
у коло вивчення фахівців?
• Організаційні та інфраструктурні можливості досліджень: які можливості мають
вчені та чого їм не вистачає?
• Науковий обмін та співпраця: чи є українська наукова спільнота інтегрованою у
міжнародні дослідницькі структури?  
• Якою мірою дослідження історії Голокосту інтегровані в сучасну українську
історіографію?

Сесія II.  Викладання історії Голокосту в Україні: сфери формальної та
неформальної освіти, досягнення та труднощі  
 
Moдератор: Вера Багаліантц, директор Goethe-Institut в Україні
 
Виступи
• Ольга Педан-Слєпухіна – методист, вчитель історії ЗОШ № 65 (Львів)
• Анна Ленчовська – координатор в Україні Інституту візуальної історії
університету Південної Каліфорнії (Київ)
• Сергій Буров, координатор Всеукраїнської освітньої програми "Розуміємо права
людини" (Чернігів)  
• Віталій Бобров, координатор освітніх програм УЦВІГ (Київ)
 
Питання для дискусії:
• Формальні можливості: місце теми Голокосту в навчальних курсах МОН України
(середня та вища освіта).  
• Неформальна освіта в царині історії Голокосту та її вплив на сучасне українське
суспільство.
• Україна у контексті європейського досвіду викладання Голокосту.  
• Реалізація можливостей: підходи та методики до викладання теми Голокосту
вчителями України. Розмаїття підходів в позакласній діяльності.
• На чому може базуватися консенсус, співпраця формальної та неформальної
освіти з історії Голокосту?  
• Історія Голокосту як інструмент вивчення та виховання толерантності та прав
людини.  

Сесія III.  Розмаїття та співіснування історичних пам’ятей про Голокост в
Україні. Політика пам’яті щодо Голокосту. Минуле та його репрезентації   
 
Модератор: Анатолій Подольський, к.і.н., керівник Українського центру вивчення
історії Голокосту (Київ)
 
Виступи
• Андрій Портнов, к.і.н., редактор веб-проекту www.historians.in.ua (Київ)  
• Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Київ,
відповідальний секретар Громадського комітету "Бабин Яр" (Київ)
• Владислав Гриневич, д.п.н, старший науковий співробітник Інституту
політичних та етнонаціональних досліджень НАН України (Київ)
 
Питання для дискусії:
• Державні інституції та тема Голокосту в Україні. Чи відбуваються зміни у державній
політиці пам’яті?  
• Якими мають бути механізми державної політики пам’яті?  
• Ставлення суспільства і держави до вразливих аспектів історії Голокосту в Україні.  
• Історія Голокосту та проблеми прав людини, ксенофобії, расизму, дискримінації,
толерантності. Штучний чи природній зв'язок?    
• Проблема національної відповідальності за минуле чи за пам'ять про нього.
• Пам’ять про Другу світову війну та Голокост: сучасні українські моделі.
• Спільна пам'ять про війну та Голокост: перспектива чи утопія?
• Конфлікти пам’ятей різних груп українського соціуму.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.