Киянам покажуть виставку про реконструкцію Хрещатика

З 22 січня по 6 лютого 2012 року у холі перед Колонною залою (2-й поверх КМДА) відбудеться документально-художня виставка "Вулиця Хрещатик – від проекту реконструкції до сьогодення".

Виставка організована постійною комісією Київради з питань культури та туризму спільно з Центральним науково-технічним архівом України, повідомляє прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

"Киянам покажуть, яким міг бути Хрещатик: схеми та креслення вулиці, які не втілились у реальне будівництво, як він відбудовувався, що було реалізовано, що ні, - розповів депутат. - Чиновникам і депутатам Київради, певно, цікаво буде дізнатися про перипетії, пов’язані з будівництвом будівлі на вул. Хрещатик, 36, де засідає київський уряд. Ця споруда мала бути зовсім іншою".

Депутат повідомив, що на виставці будуть представлені основні елементи проекту післявоєнної відбудови центральної вулиці нашої країни – Хрещатика, що зберігається в Центральному науково-технічному архіві України в Харкові, історичні документи щодо конкурсного відбору проектів та архітектурні пейзажі Хрещатика, які виконав харківський художник Віктор Чурсін.

Зазначена виставка з успіхом пройшла в Харкові на честь 20-річчя Незалежності України.

Презентація виставки для журналістів відбудеться 26 січня 2012 року в день сесії Київради.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.