У Києві обговорюватимуть діяльність Миколи Скрипника

Український інститут національної пам’яті спільно з Інститутом історії НАНУ та Українським фондом культури проведе круглий стіл, присвячений 140-ій річниці від дня народження Миколи Скрипника.

Захід відбудеться 25 січня об 11:00 за адресою Липська, 16.

На круглому столі розглядатимуться питання:

- можливість гармонійного (діалектичного) поєднання в суспільних теоріях соціальних і національних чинників і прагнень, ступінь розуміння/нерозуміння Скрипником глибини і складності співвідношення обох феноменів;

- теоретичний і практичний зрізи проблеми співвідношення інтернаціональних і національних начал в політиці, суспільному досвіді;

- pоль і місце теорії (концепції) і течії націонал-комунізму, одним із найяскравіших представників якої був М. Скрипник в суспільних процесах 20-х – 30-х років ХХ століття;

- cпіввідношення у поглядах М. Скрипника аспектів державного і партійного будівництва;

- oб’єктивні і суб’єктивні чинники процесів українізації в їхньому розумінні Скрипником і відповідному досвіді;

- тлумачення поглядів М. Скрипника як реалістичної альтернативи пошуку прогресивної перспективної моделі суспільного розвитку, до яких результатів могло б привести їх втілення в життя.

У круглому столі візьмуть участь провідні науковці України, зокрема, академіки НАНУ: Б. І. Олійник, І. М. Дзюба, М. В. Попович; член-кореспонденти НАНУ: В. Ф. Солдатенко, В. М. Даниленко; доктори історичних наук: С. В. Кульчицький, О. М. Любовець, Ю. І. Шаповал, Л. І. Буряк та інші.

Микола Скрипник - партійний і державний діяч Української РСР.

Народився в Ясинуватій на Донбасі 25 січня (за новим стилем) 1872 року. У 1900-му вступив до Технологічного інституту в Петербурзі, з 1901 до 1917 - більшовик-революціонер.

Один з організаторів Компартії (більшовиків) України. З 1921 року - на відповідальних посадах в уряді УРСР, в тому числі 1927-33 роках - міністр освіти. Був ідеологом українізації.

В січні 1933 року Кремль розпочав кампанію проти Скрипника, готуючи його ліквідацію. У липні 1933-го Скрипник покінчив з собою у Харкові.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.