У 1945-му в Берліні загинув саме Гітлер, а не його двійник - ФСБ

Сумнівів у смерті Адольфа Гітлера в 1945 році немає, а версії про його втечу з Німеччини не мають під собою жодних підстав.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на начальника Управління реєстрації і архівних фондів Федеральної служби безпеки Росії Василь Христофоров.

"Вихід у світ книги" Сірий вовк: втеча Адольфа Гітлера "- ще одна спроба дешевої сенсації. І не більше того", - зазначив Христофоров, коментуючи зміст згаданої книги та коментар британського історика Джерарда Вільямса, який висунув версію про те, що Гітлер і його дружина Єва Браун зуміли покинути Берлін, а знайдені були тіла їхніх двійників.

"Жодних сумнівів у смерті Гітлера немає, - повідомив Христофоров. - З 1954 року і до теперішнього часу документальні та речові докази смерті Гітлера зберігаються в особливому порядку в спеціальному приміщенні Центрального архіву КДБ СРСР (нині ЦА ФСБ Росії). Серед них протоколи допитів осіб з найближчого оточення Гітлера, фотографії місць виявлення трупів та акти їх судово-медичної експертизи; фрагменти щелеп Гітлера, його особисті речі тощо".

У 1996 році ці матеріали були розсекречені і стали доступні широкій громадськості. Вони неодноразово надавалися вітчизняним і зарубіжним телекомпаніям для підготовки інформаційних сюжетів і фільмів, які розкривають обставини смерті фюрера і його наближених.

У 2002 році останки Гітлера досліджувалися німецьким судово-медичним експертом М. Бенеке, який зробив однозначний висновок: фрагменти щелепи, що зберігаються в архіві, дійсно належать Гітлеру.

Автор книги "Сірий вовк: втеча Адольфа Гітлера" Джерард Вільямс висунув версію про те, що Гітлер і його дружина Єва Браун зуміли покинути Берлін, а знайдені були тіла їх двійників.

За його версією, за три дні до офіційного самогубства Гітлер погодився, щоб його місце зайняв двійник. Роль Єви Браун зіграла маловідома актриса.

Подружжя нібито спочатку переправили в данське місто Тондер, звідти - на німецьку базу ВПС в Тревемунде, а потім на літаку Ju-252 в Реус (Іспанія), на південь від Барселони. Там генерал Франко надав фюреру літак з іспанськими розпізнавальними знаками. Ватажка нацистів доставили на Канари, в Фуертувентуру, і на наступний день він разом з Є. Браун піднявся на борт підводного човна.

Вільямс вважає, що спецслужби США таємно вивезли Гітлера і Єву Браун в надії мати більше доступу до німецьких секретів. Крім того, за збереження життя гітлерівських бонз американці отримували нібито фантастичні гроші.

За словами Вільямса, він читав донесення агентів ФБР з різних країн і інші підтвердження того, що Гітлер втік з Берліна і почав нове життя в Південній Америці. "30 з гаком років директор ФБР Едгар Гувер і його підлеглі вели досьє на ватажка нацистів", - стверджує історик.

Фюрер разом із Євою Браун нібито прибули у аргентинське курортне містечко Мар Дель Плата. У передгір'ях Анд він прожив до 1962 року. Браун нібито покинула Гітлера в 1953 році і перебралася в місто Неукуен на заході Аргентини.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.