"Вікіпедія" не працюватиме добу - протест проти спроб США контролювати інтернет

Спільнотою "Вікіпедії" та фондом "Вікімедіа" прийнято безпрецедентне рішення про припинення доступу до англомовного розділу онлайн-енциклопедії на 24 години, починаючи з 5-ї години ранку за Гринвічем 18 січня 2012 року.

Про це повідомляє громадська організація "Вікімедіа Україна" з посиланням на фонд "Вікімедія".

Страйк найпопулярнішої онлайн-енциклопедії здійснюється на знак протесту проти прийняття Палатою представників США „Stop Online Piracy Act” (SOPA; Закон "Про боротьбу з інтернет-піратством") i та Сенатом США „PROTECT IP Act” (PIPA; Закон "Про запобігання реальним інтернет-загрозам для творчості та крадіжки інтелектуальної власності"), що може зашкодити поширенню вільних знань в усьому світі.

Небезпечність прийняття обох законів пояснюється тим, що сайти зі змістом, який порушує авторські права правовласників або поширює інформацію без їх згоди, можуть бути закриті, а власники таких сайтів будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

І хоча вільні знання поширюються "Вікіпедією" відповідно до американського законодавства та законодавства штату Каліфорнія, а редактори "Вікіпедії" у всьому світі ведуть боротьбу з контентом, який порушує авторські права, однак існує реальна загроза, що на підставі цих обох законів буде припинено функціонування всіх Вікі-проектів в цілому.

Громадська організація "Вікімедіа Україна" стурбована спробами уряду США поставити інтернет під тотальний контроль, в т. ч. порушенням Першої поправки до Конституції США, яка проголошує, серед іншого, і свободу слова, та висловлює підтримку рішенню спільноти "Вікіпедії" та Фонду "Вікімедіа" стосовно акції протесту проти дій Уряду та Парламенту США.

"Вікіпедія" є найбільшою світовою енциклопедією, яка коли-небудь існувала, оскільки у 282 її мовних розділах нараховується більше 20 млн статей.

Англомовний розділ є найбільшим у "Вікіпедії". У ньому нараховується більше 3,8 млн статей, а число активних користувачів, які здійснили щонайменше одну правку на місяць, сягає більше 130 тисяч.

15 січня "Вікіпедії" виповнилося 11 років.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.