У Франківську назвали вулицю ім'ям засновника дивізії "Галичина"

Iвано-Франкiвська мiська рада ухвалила рiшення перейменувати вулицю Iндустрiальну на вулицю iменi Володимира Кубiйовича - українського енциклопедиста і одного з ідеологів створення дивізії військ СС "Галичина".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Виступаючи на сесiї мiськради, заступник мiського голови Iвано-Франкiвська Михайло Верес нагадав: Володимир Кубiйович є вiдомим ученим - етнографом, географом, iсториком, суспiльно-полiтичним дiячем. Крiм того, вiн очолював редакцiю 10-томної "Енциклопедiї українознавства".

Секретар мiськради, представник партії "ВО "Свобода" Роман Марцiнкiв зазначив, що Кубiйович стояв бiля витокiв формування 14-ї гренадерської дивiзiї військ СС "Галичина" (Першої української) i заявив, що з iнiцiативою про назву вулицi його iм'ям виступила громадська органiзацiя ветеранiв дивiзiї.

"Враховуючи те, що сьогоднi i так йде наступ на українськiсть, ми маємо таким чином пiдтримувати українськi цiнностi", - наголосив вiн.

Греко-католицькі капелани в дивізії "Галичина"

Володимир Кубiйович народився в 1900 роцi на Лемкiвщинi у мiстi Новий Сонч (нинi - Польща) в українсько-польськiй родинi.

 

Закiнчив Ягеллонський унiверситет у Краковi, у цьому ж мiстi працював доцентом до 1939 року.

У мiжвоєннiй Польщi послiдовно обстоював українськi геополiтичнi iнтереси, був одним iз лiдерiв українського нацiонального руху.

В 1940 роцi став професором Вiльного українського унiверситету в Празi.

Був активним прибiчником спiвпрацi з нiмцями, очолював Український центральний комiтет у Краковi - єдину українську неполiтичну громадську органiзацiю, визнану нiмецькою владою в Генерал-губернаторствi [адміністративна одиниця Третього рейху на території Польщі і Галичини].

У квiтнi 1943 року Кубiйович був одним з iнiцiатором формування дивiзiї "Галичина" i якийсь час очолював її вiйськове управлiння, але незабаром на цю посаду було призначено етнiчного нiмця.

З 1944 року мешкає у Парижi.

В повоєннi роки Кубiйович займався переважно науковою дiяльнiстю, став автором кiлькох фундаментальних робiт з українiстики.

За своє життя написав понад 80 наукових робiт з географiї України: "Територiя i населення українських земель" (1935), "Атлас України i сумiжних країв" (1937), "Географiя українських i сумiжних земель" (1938, 1943), "Українськi етнiчнi групи Галичини "(1953) та багато iнших.

Помер в 1985 роцi у Сарселi (Францiя), де розміщувалася європейська філія Наукового товариства імені Шевченка (НТШ).

Книги В. Кубiйовича широко перевидавалися в Українi пiсля 1991 року, на честь нього було випущено поштову марку. Багато статтей української "Вікіпедії" містять посилання на роботи Кубійовича, особливо на редаговану ним "Енциклопедію українознавства".

Як створювалася українська енциклопедія на Заході і що з нею зараз

Нагадаємо, у жовтні 2011 року з ініціативи партії "ВО "Свобода" y Стрийському районі Львівщини перейменували центральну вулицю села Райлів з Миру на Воїнів батальйону "Нахтіґаль". Після скандалу, який виникнув, вулиці залишили стару назву.

Про інші перейменування вулиць в Україні читайте на ІП за тегом "топоніміка".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.