Посеред Дніпра поставлять пам'ятник гоголівському "птахові" (ФОТО)

Комісія Київради з питань власності підтримала пропозицію зарахувати до комунальної власності територіальної громади Києва один з биків підірваного мосту через Дніпро, щоб встановити там пам'ятник.

 Про це повідомив автор пропозиції, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Це необхідно було зробити для втілення ідеї "Студії творчих ініціатив", яка запропонувала встановити на бику скульптуру "Рідкісний птах", що стане увічненнням фрази українського письменника Миколи Гоголя про ширину річки Дніпро.

 Залишки биків Миколаївського мосту біля моста Метро

"Комісія підтримала ідею ще влітку 2011 року, - заявив Бригинець. - Тепер, коли питання власності на бик мосту узгоджене з профільною комісією Київради, прийняття ряду рішень щодо оформлення всіх необхідних документів піде швидше. Хотілося б завершити проект до Євро-2012".

На думку депутата, згадки про "...птаха" з`являться в програмі річкових екскурсій по Дніпру. Можливо, навіть на її тлі фотографуватимуться молодята, які мають звичай приїжджати до пам`ятника засновників Києва.

Ідея встановити на одному з биків підірваного у вересні 1941 року ланцюгового мосту (Миколаївський, імені Євгенії Бош) пам'ятнк "рідкісному птахові" була озвучена в липні 2011 року.

Гоголь, описуючи Дніпро, писав у творі "Вечори на хуторі поблизу Диканьки": "Чудовий Дніпро при тихій погоді, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої. Ані ворухнеться, ані загуркотить... Рідкісний птах долетить до середини Дніпра"..

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.