Російський історик розкаже про російський неототалітаризм - анонс

Журнал "Український тиждень" та книгарня "Є" запрошують на київську лекцію історика Юрія Афанасьєва "Природа і суть російського неототалітаризму".

Захід відбудеться 19 січня о 18:00 у книгарні "Є" на Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота".

Юрій Афанасьєв — російський політик та історик, ідеолог антикомуністичного руху в СРСР, один із засновників і співголова руху "Демократическая Россия".

1957 рік — закінчив історичний факультет МДУ.
1971 рік — закінчив аспірантуру АСН при ЦК КПРС.
1971, 1976 роки — стажувався в Паризькому університеті (Сорбонна).

1972—1981 роки — доцент кафедри всесвітньої історії, проректор із навчальної роботи ВКШ при ЦК ВЛКСМ.

1983—1986 роки — редактор відділу історії, член редколегії журналу "Коммунист"; завідувач секції історії культури зарубіжних країн Інституту всесвітньої історії АН СРСР.
1986—1991 роки  ректор Московського державного історико-архівного інституту.
1991—2006 роки — засновник, ректор, президент Російського державного гуманітарного університету.
1989 рік — обраний народним депутатом СРСР.
1990—1992 роки — один із творців і співголова руху "Демократическая Россия". Ініціатор та лідер групи "Независимая гражданская инициатива".

1993 рік — склав із себе повноваження народного депутата Росії.

Нагороди

Орден Почесного легіону (Франція)
Командор ордена Великого князя Литовського Ґедимінаса (Литва)
Командор I класу ордена Полярної зірки (Швеція)
Офіцер ордена Заслуг перед Республікою Польща (Польща)
Пам"ятна медаль "13 січня" (Литва).

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.