БУДИНОК ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ МОЖЕ ВПАСТИ (виправлено)

Пам’ятка історії національного значення - Київський будинок учителя на Володимирській вулиці, де розміщувався перший український парламент XX сторіччя, перебуває в аварійному стані та може розсипатись як картковий будиночок.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням на колектив Будинку вчителя.

Депутат розповів, що на сьогодні ремонту потребують частина покрівлі, внутрішні та зовнішні куполи над конференц-залом. Зовнішні фасади споруди почали розтріскуватись та відпадати. Покрівний штукатурний шар внутрішніх стін в багатьох місцях відсутній, що спричиняє руйнацію цегляної кладки.

Чавунна огорожа на гранітних парапетах має значні ушкодження. Зовнішні кабелі електроживлення, розподільче обладнання, електрощитові, дворова каналізаційна система в експлуатації більше 50 років, зношені і знаходяться в аварійному стані.

"Сьогодні народовладдя в Україні не в пошані, роль чиновників значно вища ніж депутатів - народних обранців, може тому існує така генетична зневага до будинку першого українського Парламенту, - зазначив Бригинець. - Це питання звучить гостро напередодні святкування Дня Соборності України - з’єднання УНР і ЗУНР".

Возз'єднання УНР і ЗУНР: унікальні ФОТО

На сьогодні за попереднім обстеженням об’єкту вартість ремонтно-реставраційних робіт сягає 25 МІЛЬЙОНІВ грн. Враховуючи культурну та соціальну значимість будівлі, вказаний об’єкт необхідно включити до Програми соціально-економічного розвитку Києва на 2012 та наступні роки.

Київський міський будинок учителя — комунальний комплексний позашкільний заклад у системі позашкільних закладів освіти міста Києва. В останні роки Російської імперії ця споруда була Педагогічним музеєм, а в історію ввійшла як будинок Української Центральної Ради - першого однопалатного українського Парламенту, який працював протягом 1917-1918 рр.

Будинок Центральної Ради в останні роки існування Російської імперії

22 січня 1918 року Центральна Рада у своєму IV Універсалі проголосила створення незалежної Української Народної республіки, яка 22 січня 1919 року підписала акт злуки між УНР та ЗУНР.

Сьогодні в приміщеннях Будинку вчителя розміщені Педагогічний музей України, науково-педагогічна бібліотека імені Сухомлинського та виставка "Музей Української революції 1917-1921 років" Національного музею історії України, більше відома як "Музей УНР".

Музею УНР ніколи не існувало, виставку передадуть Інституту історії - Солдатенко

Нагадаємо, що в останні дні 2011 року президент Віктор Янукович підписав указ про встановлення 22 січня Дня Соборності і Свободи.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.