У Києві презентують альбом про книжкову графіку 1918-21 років

Видавництво "Дух і Літера" запрошує на презентацію альбому-каталогу Гілеля Казовського "Книжкова графіка митців Культур-Ліґи", яка відбудеться 18 січня о 18:00 у книгарні "Є" на вул. Лисенка, 3 (ст. м. "Золоті ворота").

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Учасники:

    Леонід Фінберг, головний редактор видавництва "Дух і Літера"
    Павло (Пінхас) Фішель, художник книги
    Дмитро Горбачов, мистетствознавець

Художній альбом "Книжкова графіка художників Культур-Ліґи" представляє ще один аспект творчого феномену київського аванґарду. 

Альбом – свого роду продовження книги "Культур-Ліґа: художній авангард 1910–1920-х років". Якщо перша книга представляла творчість митців Культур-Ліґи в цілому, то друга звертає увагу на один із найяскравіших, але мало досліджених жанрів – книжкову графіку.

Афіша презентації

У модерністській культурі, відданість якій було задекларовано в ідеології Культур-Ліґи, ілюстрована книга була однією з найважливіших царин синтезу мистецтв і художніх експериментів. Водночас, єврейська ілюстрована книга неминуче ввібрала в себе весь комплекс властивих тільки єврейській літературі й мистецтву естетичних пошуків та ідеологічних протиріч.

Це все в усій повноті відобразилося у книжковій графіці художників, пов’язаних з Культр-Ліґою. Тому, створені ними в цей період ілюстровані книжки, є не лише важливим етапом їхньої творчої біографії, а й, либонь, одним із найбільш яскравих і переконливих свідчень пошуків національної культури і досягнень єврейського художнього авангарду першої чверті ХХ століття.

До альбому увійшли репродукції робіт Н. Альтмана, М. Епштейна, Г. Інгера, Е. Лисицького, І.-Б. Рибака, О. Тишлера, Й. Чайкова, М. Шагала, Н. Шифріна, С. Шор.

Представлено понад 70 книжок, оформлених митцями Культур-Ліґи. Багато обкладинок та ілюстрацій публікуються вперше.

Книга починається з ґрунтовної статті ізраїльського мистецтвознавця Гілеля Казовського – автора більшості текстів про Культур-Ліґу. В статті розглянутий феномен Культур-Ліґи в контексті художніх процесів початку минулого століття.

Діяльність Художньої секції Культур-Ліґи, яка існувала в Києві у 1918–1921 роках, стала яскравим явищем у розвитку єврейського мистецтва в Україні.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.