14 січня вручатимуть премію імені Стуса

14 січня 2012 року о 18-й годині в Київському міському будинку вчителя (вул. Володимирська, 57) розпочнеться Свято Різдвяних Василів, де пом'януть Василів – Стуса, Симоненка, Чумака, Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Премія імені Василя Стуса буде вручена:

відомому правозахисникові й видавцеві Євгенові Захарову з Харкова, який представить третю частину "Міжнародного біоґрафічного словника дисидентів. Україна";

історику зі Львова Володимиру В΄ятровичу за книжку "Історія з грифом "секретно";

поетесі Ірині Жиленко за книжку спогадів "Homo Feriens".

Згадаємо про події 40-річної давнини: арешти молодої української інтелігенції, що розпочалися 12 січня 1972 року.

Відкриє Свято Євген Сверстюк, який був заарештований акурат 14 січня того пам΄ятного року Божого 1972-го.

Детальніше про премію імені Василя Стуса читайте на "Історичній Правді".

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.