У Луцьку і далі забороняють використовувати радянську символіку

Сесія Луцької міської ради відхилила протест прокурора на рішення міської ради "Про заборону розміщення радянської символіки в місті Луцьку".

Про це повідомляє прес-служба партії "ВО "Свобода".

Депутатський корпус взяв до уваги рекомендації постійної комісії з питань регламенту на чолі з головою фракції ВО "Свобода" Святославом Боруцьким.

"За нами стоїть 6 мільйонів людей, які загинули від голодоморів, - звернувся до колег депутат-"свободівець" Сергій Сівак. - У Луцькій тюрмі загинуло 2 тисячі осіб, в тюрмі на Лонцького – 6 тисяч. Душі невинно закатованих українців дивляться в цей час на нас".

"Більшої дурниці у своєму житті я не читав, - прокоментував протест прокурора Боруцький. - Прокуратура підміняє собою Конституційний Суд. Де саме прописане використання совєцької окупаційної символіки і в якій Конституції? Соромно, що в Луцьку підняли це питання. Я пропоную відхилити протест прокурора як безпідставний".

Нагадаємо, що минулого року ряд місцевих рад заборонив використання радянської символіки. За даними соціологічного центру "Софія", у травні 2011 року 65% українців не схвалювали таке рішення.

У червні 2011 року Конституційний суд визнав, що підйом червоного "прапора Перемоги" поруч із державним під час офіційних заходів не відповідає Конституції.

Весною 2011 року в Україні відбулася інформаційна кампанія "за" і "проти" підйому червоного прапора на честь Дня Перемоги, яка завершилася масовими сутичками у Львові, в яких брали участь активісти партії "ВО "Свобода" разом із проросійськими рухами "Родіна" і "Русское единство".

У грудні Комуністична партія України заявила, що за гроші, отримані в якості компенсації за знищений бюст Сталіна, встановить монумент Сталіну в Луцьку.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.