Депутати початку 1990-их закликають нинішніх не продавати трубу

Дванадцять народних депутатів ВP першого скликання закликають своїх нинішніх колег блокувати ухвалення закону про можливість передачі української газотранспортної системи в оренду або достроково скласти з себе повноваження і призначити дострокові парламентські вибори.

Про це йдеться у переданому УНІАН відповідному зверненні, підписаному Володимиром Пилипчуком, Олесем Шевченком, Левком Лук’яненком, Богданом Горинем, Арсеном Зінченком, Олександром Барабашем, Олександром Костюком, Яковом Зайком, Іваном Бойком, Олександром Гудимою, Олександром Піскуном та Миколою Поровським.

"Ми, народні депутати ВР України 1-го скликання, звертаємось до вас із проханням і вимогою припинити розбазарювання національних надбань України. Запланована, організована Партією регіонів і здійснена кожним з вас особисто здача ГТС України Росії буде злочином перед народом України, зрадою її національних інтересів, порушенням даної вами присяги, але не розв’яже і не вирішить надуманих і штучно створених олігархами газових проблем України", - йдеться у зверненні.

Його автори наголошують, що для забезпечення потреб населення України достатньо газу власного видобутку.

"Україна повинна перестати купувати газ в Росії задля задоволення виробничих потреб олігархів за кошти бюджету, тобто за кошти всіх громадян України – платників податків. Чому весь народ України має сплачувати податки до бюджету для того, щоб за них закупити газ олігархам? Чому вони не хочуть закуповувати газ за власні кошти, а отримавши прибутки, виводять їх за межі України в офшори і штучно створюють заборгованість перед бюджетом і «Нафтогазом?", - запитують колишні депутати у своїх нинішніх колег.

"Молдова, Вірменія, Білорусь віддали свої ГТС Росії – і в них економічне процвітання не наступило. Чому Польща, Німеччина, Італія, Болгарія не віддають "Газпрому" Росії свої ГТС? А коли бізнесменів цих країн перестала влаштовувати контрактна ціна на російський газ, вони подали до Стокгольмського суду і отримали бажані знижки цін на газ. Чому українська влада відмовляється йти таким самим шляхом? Можливо, тому, що за здачу нашої ГТС Росії ви розраховуєте мати чи вже маєте персональну вигоду?", - наголошується у зверненні.

Колишні депутати нагадують, що ГТС України забезпечує газорозподіл між українськими споживачами і може бути економічно ефективною внаслідок зміни тарифів з Росією.

Про часи роботи ВР 1-го скликання (вона ж - ВР УРСР 12-го скликання) читайте на "Історичній Правді"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.