У Львові відкривається виставка скіфського золота з колекції "Платар"

Завтра, 27 грудня, о 10:00 у львівському Палаці Потоцьких відкриється виставка “Золоті скарби зниклих цивілізацій”, яка презентує колекцію шедеврів української історії від бронзового віку (ІІІ-І до н. е) до часів Київської Русі (ХІІІ ст. н.е).

Про це повідомляє "Експрес".

На виставці будуть представлені високохудожні вироби грецьких майстрів, предмети побуту, знаряддя праці, зброя та унікальні прикраси кімерійців, скіфів та сарматів часів Бронзової доби та Античності.

Покажуть також вироби часів Риму, Візантії і періоду Київської Русі - з золота, срібла, кольорових металів, кераміки, скла, кістки.

“Виставка є свідченням могутньої історії та культури і належить не лише нам, нашій державі, а цілому світу, - зазначила директор Палацу Потоцьких Оксана Козинкевич. - Вона дає доступ до численних артифактів, адже в експозиції знаходиться майже 500 мистецьких творів”.

Експонати належать до приватного зібрання благодійного фонду пам'яті Сергія Платонова “ПЛАТАР”.

Усі ці скарби, як наголошує Оксана Козинкевич, знаходяться під дуже надійною системою охорони. Найцінніші експонати, серед яких царська гривна скіфського часу, золоті ритони доби античності, які використовувались в священних обрядах, золоті жіночі прикраси, тощо привезли в останній момент.

Виставку експонуватимуть протягом року, можливо, як зазначає Інна Подгородецька, термін експонування продовжать. Виставку радо вітали у Ватикані, Польщі США.

Нагадаємо, у грудні 2010 року українська влада вимагала якнайшвидше повернути в Україну експонати з колекції "Платар", вивезені на показ у США.

Колекція "Платар" раніше належала колекціонерові бізнесменові Сергію Платонову, який пішов з життя в 2005 році у віці 58 років. Донедавна колекцію з тисяч предметів старовини (частину її, 1315 експонатів із золота, срібла та бронзи в 2001 році С. Платонов передав державі) зберігав голова ради директорів металургійної компанії ІСД Сергій Тарута.

У 2008 р. 1000 експонатів колекції вперше возили за кордон - до Варшави (предмети трипільської культури, скіфське і грецьке золото). За повідомленнями преси, виставка археологічних пам'яток "сумнівного походження" викликала часткове неприйняття польської та міжнародної музейної спільноти.

Назва колекції походить від прізвищ засновників - ПЛАтонов-ТАРута.

Дивіться також ФОТО легендарної скіфської пекторалі з кургану Товста Могила

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.