Тягнибок відрікся від Гітлера: "Соціал-націоналізм - це не націонал-соціалізм"

На з'їзді ВО "Свобода" у суботу було знято з посади голову Донецької міської організації Артура Шевцова.

Ініціатором зняття з посади виступив голова партії Олег Тягнибок, повідомляє Gazeta.ua.

Приводом стало опубліковане нещодавно на порталі "Острів" інтерв'ю з Шевцовим, в якому він зазначив, що "певна подібність з німецькими націонал-соціалістами у українських націоналістів є".

Окрім зняття з посади, Шевцову винесли догану та прийняли рішення заборонити йому обіймати керівні посади в партії.

Наприкінці з'їзду Тягнибок з роздруківки зачитав фрагмент інтерв'ю:

"Шевцова запитують: "Яке ваше відношення до ідей Гітлера – багато хто вважає вас їх послідовниками?". Той відповідає: "У кожного своє відношення до Гітлера. Єдиної позиції партії з цього приводу немає. Що стосується схожості, то в різних країнах націоналізм має як схожі риси, так і відмінності. Тому неможливо заперечувати те, що певна подібність з німецькими націонал-соціалістами в українських націоналістів є. Не можна ігнорувати чужий досвід, якщо він може бути корисним для справи".

"Як можна говорити таку маячню?! - обурився голова партії. - Існує позиція партії: Гітлер і Сталін – одне і те саме. Різниця між націонал-соціалізмом і соціал-націоналізмом величезна! Бодай тому що то є соціалізм, а то націоналізм! Сказане свідчить або про свідому провокацію, або про нерозуміння людиною партійної ідеології".

Шевцова зняли з посадою з формулюванням "за порушення дисциплінарного та партійного статутів". Проти проголосувало тільки три члена партії.

Нагадаємо, до 2004 року партія "ВО "Свобода" називалася Соціал-націоналістичною партією України.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.