Спецпроект

Наступного року хочуть відкрити другу чергу музею Голодоморів

Громадськість готується до 80-х роковин Голодомору: питанням честі для українців в Україні і поза її межами та для української влади має стати завершення другої черги Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів у Києві.

Про це йдеться в підсумковому звернення громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років в Україні.

"Хоч ми не відповідаємо за минуле, але ми відповідальні за пам’ять про нього. Сподіваємося, що незабаром громадські заходи в Києві також відбуватимуться з участю найвищого керівництва країни, - йдеться у зверненні. - Але вже сьогодні можна ствердити: українці всього світу незалежно від політичних чи ідеологічних вподобань, релігійної приналежності та місця проживання об’єдналися, аби віддати належну шану пам’яті мільйонам жертв Голодомору-геноциду. Таким чином ми підтвердили важливість національної пам’яті, яка не може залежати від мінливої політичної кон’юнктури".

Громадські діячі відзначили, що в День пам’яті окремі телеканали відмовилися від розважального мовлення, і їхня кількість цього разу була значно більшою, ніж минулого року: "Можемо ствердити значний поступ у ставленні ЗМІ до висвітлення цієї трагедії та приурочених її поминанню заходів".

На наступний період за головні завдання Громадський комітет визначив:

  • підготовку до 80-х роковин Голодомору в 2013 році;

  • продовження роботи над Національною книгою пам’яті;

  • впорядкування у містах і селах місць масових поховань та встановлення меморіальних знаків;

  • ініціювання демонтажу пам’ятників радянським вождям, причетним до злочину.  

Особливо наголошено на потребі завершення другої черги Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів у Києві, спорудження тут запланованого музею.

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років створено минулого року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.