Спецпроект

Наступного року хочуть відкрити другу чергу музею Голодоморів

Громадськість готується до 80-х роковин Голодомору: питанням честі для українців в Україні і поза її межами та для української влади має стати завершення другої черги Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів у Києві.

Про це йдеться в підсумковому звернення громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років в Україні.

"Хоч ми не відповідаємо за минуле, але ми відповідальні за пам’ять про нього. Сподіваємося, що незабаром громадські заходи в Києві також відбуватимуться з участю найвищого керівництва країни, - йдеться у зверненні. - Але вже сьогодні можна ствердити: українці всього світу незалежно від політичних чи ідеологічних вподобань, релігійної приналежності та місця проживання об’єдналися, аби віддати належну шану пам’яті мільйонам жертв Голодомору-геноциду. Таким чином ми підтвердили важливість національної пам’яті, яка не може залежати від мінливої політичної кон’юнктури".

Громадські діячі відзначили, що в День пам’яті окремі телеканали відмовилися від розважального мовлення, і їхня кількість цього разу була значно більшою, ніж минулого року: "Можемо ствердити значний поступ у ставленні ЗМІ до висвітлення цієї трагедії та приурочених її поминанню заходів".

На наступний період за головні завдання Громадський комітет визначив:

  • підготовку до 80-х роковин Голодомору в 2013 році;

  • продовження роботи над Національною книгою пам’яті;

  • впорядкування у містах і селах місць масових поховань та встановлення меморіальних знаків;

  • ініціювання демонтажу пам’ятників радянським вождям, причетним до злочину.  

Особливо наголошено на потребі завершення другої черги Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів у Києві, спорудження тут запланованого музею.

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років створено минулого року.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.