ЧЕРКАСЬКИЙ СУД ВИЗНАВ НЕЗАКОННИМ ДЕМОНТАЖ ЛЕНІНА

Соснівський районний суд Черкас визнав незаконним демонтаж пам'ятника вождю більшовицької партії Російської імперії та лідеру Жовтневої революції 1917 року Володимиру Леніну.

Про це повідомляє черкаський інтернет-сайт "Провінція".

Суд зобов'язав Черкаський міськвиконком та мера міста Сергія Одарича повернути монумент на Соборну площу.

Таким чином, у вівторок суддя Соснівського райсуду Черкас частково задовольнив позов пенсіонера Миколи Гуріненка та обкому КПУ до Одарича та виконавчого комітету міста.

У суді представники позивача довели, що перенесення пам'ятника було незаконним, оскільки виконком Черкас ніколи не приймав відповідного рішення.

Як повідомили представники позивача, у протоколі засідання Черкаського виконкому від 27 листопада 2008 року питання про перенесення пам'ятника було внесено до порядку денного, але не обговорювалося й не голосувалося.

Як відомо, у ніч на 28 листопада 2008 року у Черкасах з центральної площі демонтували пам'ятник вождю більшовицької революції в Російській імперії Володимиру Ульянову (Леніну). Під час демонтажу гранітний монумент розвалився.

Нагадаємо, два тижні тому закарпатські комуністи заявили, що вимагають повернути в центр Ужгорода пам'ятник Леніну, демонтований у 1991 році. Тим часом греко-католики пропонують переплавити бронзового Ілліча на єпископа Андрія Бачинського.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

У квітні 2011 року на кошти КПУ було встановлено пам'ятник Леніну в селі Новослобідка Запорізької області. Відкриття теж відбулося від імені місцевої громади.

У червні комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.