Анонс: відзначення 11-ої річниці акції "Україна без Кучми"

15 грудня 2011 року, у четвер, о 15.00, біля приміщення Інституту "Республіка" за адресою вул. Горького, 12-б (метро Площа Льва Толстого) відбудеться відзначення Дня Свободи.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

"Саме в цей день 11 років тому і саме на Майдані Незалежності розпочалась перша в незалежній Україні громадянська акція "Україна без Кучми", учасники якої прагнули до змін Системи, відставки президента Кучми і вимагали від тогочасного режиму правди про вбивство журналіста Гонгадзе", - йдеться у повідомленні.

2001: масові сутички з міліцією - апофеоз акції "Україна без Кучми" (ВІДЕО)

Місце відзначення обране тому, що у цьому приміщенні було прийняте рішення про початок УбК і це приміщення стало штабом акції.

У акції візьмуть участь учасники УбК, зокрема політв’язні, які були засуджені у "справі 9 березня".

Організатори та активісти УбК запрошують приєднатися до святкування представників ЗМІ, а також "тих громадян, які усвідомлюють Свободу як життєву необхідність".

"Україна без Кучми" - спогади організаторів

Під час відзначення буде встановлено намет як "символ боротьби із системою кучмізму, яка й досі панує в Україні". Також відбудеться презентація книжки учасника УбК Олександра Хоменка "Есеї республіканської осені".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.