Декор на львівських кам'яницях обвалюється (ФОТО)

Старовинний декор 188 будинків на 67 вулицях Львова перебуває в аварійному стані.

На шести будинках декор уже обвалився, повідомляють експерти Центру правових та політичних досліджень "СІМ".

“Гостро аварійний стан декору будівель Львова вимагає термінового реставраційного втручання, - йдеться у моніторинговому звіті центру щодо стану старовинного автентичного декору будинків Львова, котрі входять до зони ЮНЕСКО та Державного історико-архітектурного заповідника Львова. - Зволікання не лише призведе до безповоротної втрати національного надбання, а й становить пряму загрозу життю і здоров’ю перехожим у разі обвалу".

 

“На жаль, у процесі фотофіксації термін "пізно" ствердився для декору будинків № 45 на пл. Ринок, № 37 по вул. Личаківській, № 8 у Кривій Липі, № 3 по вул. Руській, №42 на Дорошенка, №1 на Винниченка, а для будинків, зазначених у переліку, переданому Управлінню охорони історичного середовища, "пізно" може стати вже сьогодні” – зазначила експерт Христина Процюк.

Центр “СІМ” просить міську владу терміново розпочати опрацювання проекту програми збереження декору старовинних кам’яниць.

 

“Наша громадська робота не замінить професійних будівельних обстежень, котрі мають бути проведені державою, - говорить керівник програми моніторингу державної пам'яткоохоронної політики Центру “СІМ” Ярина Ясиневич. - Як приклад – на вулиці Руській обвалися декор, який візуально не виглядав аварійним”.

За словами Ясиневич, минулого року громадянські активісти за 2 місяці виявили 33 аварійні об'єкти лише на вулицях, прилеглих до площі Ринок, і подали відповідні клопотання до міської влади: "Нам навіть відповіли, що планують передбачити їх реставрацію у бюджеті 2011 року, про що додатково повідомлять у першому кварталі. Рік завершується – жодної відповіді”.

 

Центр "СІМ" звернувся до органів місцевого самоврядування, обласної і міської депутатських комісій з питань культури, віце-президента української філії міжнародної організації зі збереження пам'яток ІКОМОС із пропозицією розробити комплексну програми моніторингу та збереження історико-архітектурного середовища історичних вулиць Львова, яка б передбачала фіксацію та реставрацію автентичного декору.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.