"Сумський історичний портал" - новий ресурс про історію

Стартував проект Сумського історичного порталу - задуманий як об'єднання історичних, архівних, краєзнавчих, бібліотечних та інших ресурсів області.

Про це повідомляється на сайті СІП.

"Власне, йдеться не лише вузько про Сумщину чи прилеглі території сусідніх областей, пов'язаних з нами спільною історичною долею, - повідомляють автори проекту. - Мова йде про удоступнення історичних джерел, в першу чергу архівних, широке використання їх людьми в різних куточках світу".

З огляду на останні політичні спроби ускладнити доступ до архівів в Україні, заборонити чи зупинити окремі теми досліджень, поширення історичної та архівної інформації в інтернет-простір є своєчасним.

Де б не були знайдені джерела з історії України чи Сумщини зокрема – вони одразу ставатимуть надбанням широких кіл користувачів: від аматорів до професійних істориків.

Скажімо, генеалогічна інформація метричних книг чи ревізьких казок зацікавить вихідців з нашого краю в будь-якому куточку Землі (вперше ця ідея була апробована свого часу на сайті держархіву Сумської області).

А документи, виявлені в архівах Нью-Йорка, Лондона чи Праги суттєво розширять наші знання про маловідомі історичні події, відкриють забуті імена. Наприклад, рукопис спогадів колишнього Сумського повітового коменданта, а згодом начальника штабу Карпатської Січі, генерал-хорунжого армії УНР Василя Филоновича, знайдений був у Національному архіві Чехії двома дослідниками незалежно один від одного.

Василь Филонович: "Я присягав на Конституцію УНР..."

Структура сайту відображатиме періодизацію історії України, пов'язуватиме її з місцевими особливостями.

За словами авторів ресурсу, вони прагнуть розширити діапазон сприйняття історичної інформації як у бік науковості і подальшої розробки традиційних "академічних" проблем, так і в бік "відтінення" таких специфічних тем, як "історія повсякденності", "історичні образи в мистецтві", генеалогія і геральдика, "відомча історія", "життєві історії", біографії тощо.

Пропонується і досить широкий інструментарій. Наприклад, розділ "Ресурси" (каталоги, реєстри, описи, інтернет-ресурси) включатиме "статику": (архівні, бібліотечні, музейні); і "динаміку": (академічні, вузівські, дослідницькі). Обіцяють книги, статті і блоги, історичну аналітику, методику викладання історії та виховної роботи на історичних матеріалах.

А ще: екскурсії-онлайн музеями світу, сторінками оцифрованих газет (20-ти, 50-ти, 100-річної давнини), колекція "Сумщина на картах світу" тощо.

Інтерактивність порталу забезпечуватиме його відкритість та великий вузол інтернет-посилань на інші ресурси.

Головним редактором Сумського Історичного порталу став голова Сумського держархіву (2005-2010), постійний автор "Історичної Правда" Геннадій Іванущенко.

СІП є частиною медіа-платформи www.sumynews.com, яка адмініструється неурядовою організацією Центр досліджень регіональної політики.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.