"Сумський історичний портал" - новий ресурс про історію

Стартував проект Сумського історичного порталу - задуманий як об'єднання історичних, архівних, краєзнавчих, бібліотечних та інших ресурсів області.

Про це повідомляється на сайті СІП.

"Власне, йдеться не лише вузько про Сумщину чи прилеглі території сусідніх областей, пов'язаних з нами спільною історичною долею, - повідомляють автори проекту. - Мова йде про удоступнення історичних джерел, в першу чергу архівних, широке використання їх людьми в різних куточках світу".

З огляду на останні політичні спроби ускладнити доступ до архівів в Україні, заборонити чи зупинити окремі теми досліджень, поширення історичної та архівної інформації в інтернет-простір є своєчасним.

Де б не були знайдені джерела з історії України чи Сумщини зокрема – вони одразу ставатимуть надбанням широких кіл користувачів: від аматорів до професійних істориків.

Скажімо, генеалогічна інформація метричних книг чи ревізьких казок зацікавить вихідців з нашого краю в будь-якому куточку Землі (вперше ця ідея була апробована свого часу на сайті держархіву Сумської області).

А документи, виявлені в архівах Нью-Йорка, Лондона чи Праги суттєво розширять наші знання про маловідомі історичні події, відкриють забуті імена. Наприклад, рукопис спогадів колишнього Сумського повітового коменданта, а згодом начальника штабу Карпатської Січі, генерал-хорунжого армії УНР Василя Филоновича, знайдений був у Національному архіві Чехії двома дослідниками незалежно один від одного.

Василь Филонович: "Я присягав на Конституцію УНР..."

Структура сайту відображатиме періодизацію історії України, пов'язуватиме її з місцевими особливостями.

За словами авторів ресурсу, вони прагнуть розширити діапазон сприйняття історичної інформації як у бік науковості і подальшої розробки традиційних "академічних" проблем, так і в бік "відтінення" таких специфічних тем, як "історія повсякденності", "історичні образи в мистецтві", генеалогія і геральдика, "відомча історія", "життєві історії", біографії тощо.

Пропонується і досить широкий інструментарій. Наприклад, розділ "Ресурси" (каталоги, реєстри, описи, інтернет-ресурси) включатиме "статику": (архівні, бібліотечні, музейні); і "динаміку": (академічні, вузівські, дослідницькі). Обіцяють книги, статті і блоги, історичну аналітику, методику викладання історії та виховної роботи на історичних матеріалах.

А ще: екскурсії-онлайн музеями світу, сторінками оцифрованих газет (20-ти, 50-ти, 100-річної давнини), колекція "Сумщина на картах світу" тощо.

Інтерактивність порталу забезпечуватиме його відкритість та великий вузол інтернет-посилань на інші ресурси.

Головним редактором Сумського Історичного порталу став голова Сумського держархіву (2005-2010), постійний автор "Історичної Правда" Геннадій Іванущенко.

СІП є частиною медіа-платформи www.sumynews.com, яка адмініструється неурядовою організацією Центр досліджень регіональної політики.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.