Книга автора "Історичної Правди" стала бестселером

Тижневик "Коментарі" назвав книгу історика Володимира В’ятровича "Історія з грифом "Секретно"" серед бестселерів листопада, а в мережі книгарень "Є" книга — у трійці перших за продажами.

У статті "Бестселери листопада" "Коментарі" пишуть про книгу історика, директора Архіву СБУ у 2008-2010 роках Володимира В’ятровича "Історія з грифом "Секретно"":

"Окремі матеріали про таємниці архівів радянських карально-репресивних органів саме в книжковому форматі набувають цілісності і моторошної переконливості. За визначенням автора збірки Володимира В’ятровича, архів — це "серцевина функціонування тоталітарного механізму".

Мережа книгарень "Є" серед топ-20 продажів розмістила книгу на 3-му місці. Нагадаємо, що нещодавно саме в книгарні "Є" відбулася презентація книги з участю і її героїв — повстання та одного з керівників Норильського повстання в ГУЛАГу Степана Семенюка, дисидентів Євгена Сверстюка та Василя Овсієнка.

Владислав Кириченко, засновник Мистецької агенції "Наш формат", розповів: "Ця книга — перша у спільному проекті "Нашого формату" та Центру досліджень визвольного руху — "Наш формат історії". Ми вже друкуємо другий наклад, і я сподіваюся, що й наступні проекти будуть так само цікавими читачам".

В’ятрович зазначав, що ця книга — своєрідна відповідь владі на спроби закрити доступ до архівів і тиск на істориків: "Сюжет книги побудований на протистоянні СРСР та українського народу. Проте це не історія війни системи і руху, а історії людей по обидва боки цієї майже столітньої боротьби".

"Історична Правда" вітає нашого постійного автора з читацьким визнанням.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.