Спецпроект

Янукович і Коморовський побували в Биківнянському лісі

Президент України Віктор Янукович і Президент Польщі Броніслав Коморовський взяли участь у церемонії закладки капсул пам'яті до польської частини Меморіалу жертвам тоталітаризму, який буде споруджений на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Президенти держав вшанували пам'ять громадян Польщі - жертв репресій 1936-1941 років, повідомляє "День".

"Я хочу подякувати сьогодні українській владі і особисто пану президенту за те, що ви прискорили всі необхідні рішення, які дозволяють нам на цьому місці будувати кладовищі", - сказав він під час церемонії закладки капсули під Меморіал жертвам політичних репресій.

Нагадаємо, що Український інститут національної пам'яті вважає недоведеним факт поховання 3,5 тисяч польських офіцерів у Биківні і просить польську сторону "утриматися від застосування необґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні".

У свою чергу Віктор Янукович зазначив, що пам'ятати кожного загиблого від політичних репресій - "це наш обов'язок".

"Суд історії не має строків давності, а пам'ять живе в серцях нащадків", - сказав він.

26 листопада вшанувати пам'ять жертв голодоморів на території Меморіалу в Києві вперше зібралися всі чотири президенти України - Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Віктор Янукович.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.