Спецпроект

Професор Станіслав Кульчицький: "Голодомор - намагання знищити титульну націю СРСР"

Під час Голодомору 1932-1933 років керівництво СРСР намагалося знищити українців не як етнос, а як титульну націю.

Про це в ефірі "Радіо Свобода" заявив заступник директора Інституту історії України, професор Станіслав Кульчицький.

"Насправді українців знищували не як етнос, а як націю-державу. Тому що за радянською Конституцією, Україна мала всі державні права аж до права виходу з Радянського Союзу", – сказав він.

Історик зазначив, що "Радянський Союз був побудований на підставі титульних націй", тобто тих частин населення держави, національність яких визначала офіційне найменування автономних або союзних республік.

"Титульна нація нібито все визначала, але це була суто етнічна титульна нація. І більшовицький режим усе робив для того, щоб така титульна нація зберігалася, не перетворюючись на націю політичну. Тим якраз і викликане поширене уявлення про Голодомор як дії, спрямовані проти українців як етносу – так само, як колись як етнос знищували євреїв чи вірменів", – розповів Кульчицький.

Він також погодився з думкою американського історика Джеймса Мейса, який вважав, що радянський режим знищував громадян України, які "зберігали пам’ять про недалеке минуле, і які завдяки цій пам’яті відчули себе народом".

Професор Кульчицький стверджує, що архівні документи містять підтвердження смерті від штучного голоду у 1932-33 роках щонайменше 3,5 мільйонів українців. Таку ж цифру назвав американський історик Тімоті Снайдер у своїй книзі "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним", яку він нещодавно презентував у Києві.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.