Попов обіцяє законсервувати Десятинну церкву

Роботи із консервації фундаменту Десятинної церкви будуть виконані в поточному році, пообіцяв голова КМДА Олександр Попов під час наради з фахівцями Київського центру археології 24 листопада.

Про це повідомляє офіційний сайт КМДА.

Попов зазначив, що для того, аби зберегти унікальну пам’ятку архітектури, спочатку буде виконано консервацію об’єкту, а весною розпочнуться роботи з його музеєфікації.

"Зараз головне – зберегти те, що в нас є. У цьому позиції релігійних діячів та науковців-археологів співпадають: фундамент Десятинної церкви обов’язково має бути збережений. Не можна його залишити у такому стані навіть на одну зиму. Адже ми можемо втратити фундамент першого у країні кам’яного храму", – заявив Олександр Попов.

Також паралельно з роботами із консервації необхідно працювати над розробкою проекту благоустрою території Старокиївської гори із залишками фундаменту Десятинної церкві на час проведення Євро 2012.

Нагадаємо, на початку вересня 2011 року Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення Десятинної церкви.

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 989 роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.