Спецпроект

Ющенко: "Влада байдужа до Голодомору, але є зрушення"

Президент України (2005-2010) Віктор Ющенко вважає, що нинішня влада країни байдуже ставиться до пам'яті про Голодомор 1932-1933 років.

Про це він сказав в інтерв'ю газеті "Україна молода".

"Думаю, що байдуже. Влада по-іншому розуміє міру важливості пам'яті про цей злочин... Так думає, скажімо, пан Табачник", - зазначив Ющенко.

Разом із тим він назвав позитивним намір влади ушанувати пам'ять жертв Голодомору 26 листопада.

Ющенко повідомив, що раніше в нього була розмова із президентом Віктором Януковичем про Голодомор, і підкреслив, що в нинішньої влади є прогрес у розумінні трагічних сторінок історії країни.

Екс-Президент також зазначив, що він обговорював з Януковичем стан масових поховань жертв політичних репресій у Биківні під Києвом, і результатом цієї розмови, з його слів, стало доручення Президента про створення там музею, будівництва дороги й підведення електрики.

26 листопада на території музею пройдуть жалобні заходи до Дня пам'яті жертв Голодомору за участю керівництва країни та громадськості.

У квітні 2010 року Янукович виступив проти визначення Голодомору 1932-33 років геноцидом.

Табачник пізніше заявив, що не вважає Голодомор геноцидом українського народу.

У 2006 році Верховна Рада за активної підтримки віце-прем'єра з гуманітарних питань Дмитра Табачника визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.