Спецпроект

"Коли чуєте "русскій мір" — згадайте Голодомор" — Ірена Карпа (ФОТО)

Відома письменниця закликала українців пам’ятати про Голодомор, "бо амнезія загрожуватиме зникненням українського народу". Ірена Карпа засвітить свічку 26 листопада в пам’ять про жертв геноциду 1932-33 років.

 

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Ірена Карпа відвідала разом із дочкою Національний меморіал жертв Голодомору для участі в акції "Ціна життя в 33-му".

Є речі, які начебто вже давно було сказано, але тим не менше їх треба повторювати для кожного покоління, - сказала письменниця. - Так само, як повторюється "не вбий", "не вкради". Так само ми повинні згадувати про Голодомор".

"Коли хтось починає говорити про якісь ідеї відновлення імперії, про "рускій мір", про те, що хай би Україна була чиєюсь губернією, — просто згадайте, як це — жити на своїй землі, коли ти не є господарем, коли хтось прийшов і вирішує, що тобі робити. Вирішує, вмираєш ти чи ні. Коли ти повинен вмирати тільки через те, що ти українець", — наголосила Карпа.

 Ірена Карпа

За її словами, пам’ять повинна бути присутня в кожній новій людині: "Амнезія ж загрожує виродженням нації. Зникненням. Якщо в людини немає пам’яті — в неї немає стрижня, ми не можемо говорити про жодну ідентичність. Ми тоді не народ, а просто біомаса".

Раніше запалити свічки пам'яті закликав українців лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола.

Нагадаємо, що з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів", пройдуть вшанування у всіх містах країни.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.