На охорону музеї Києва наступного року коштів не передбачено

На охорону музеїв Києва в попередньому проекті бюджету Києва на 2012 рік грошей не передбачено.

Про це стало відомо під час спеціального засідання комісії Київради з питань культури та туризму присвяченого розгляду пропозицій до бюджету Києва 2012 року, повідомив голова комісії Олександр Бригинець.

Голова комісії зазначив, що для охорони музеїв у 2012 році необхідно 8,5 млн грн, з них 4 млн грн - на охорону історико-архітектурної пам’ятки-музею "Київська фортеця".

"Настав час поставити питання руба – або місто знаходить гроші на належну охорону музеїв державною охоронною службою, або офіційно знімає з себе відповідальність за безцінні експонати і передає ці музеї до державної власності", - наголосив Бригинець.

Депутат побоюється повторення ситуації, коли працівники київських музеїв змушені були закривати сховища реліквій та чергувати ночами через борги із зарплати державним охоронцям.

Кілька років тому з усіх 12-ти столичних музеїв, якими керує КМДА, зняли державну охорону через заборгованість по зарплаті, яка тоді становила 1,812 млн гривень.

Нагадаємо, учора Олександр Бригинець заявив, що з необхідних у 2012 році 35 млн грн на охорону пам'яток КМДА не передбачила ані копійки.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.