Україна не відмовляється від радянського майна - МЗС

Україна пропонує Росії відновити переговори про розподіл закордонної власності СРСР.

Про це заявив прес-секретар Міністерства закордонних справ Олександр Дикусаров.

"Україна пропонує відновити переговорний процес із Російською Федерацією щодо розподілу закордонної власності колишнього СРСР, зокрема у форматі двосторонніх переговорів на рівні міністрів закордонних справ щодо передачі українській стороні об'єктів нерухомості для потреб її дипломатичних установ", - повідомив він.

Коментуючи заяву представника МЗС Росії Олександра Лукашевича про відмову України від претензій на закордонну власність СРСР, Дикусаров зазначив:

"Угода між Україною й Росією про врегулювання питань правонаступництва "нульовий варіант" (угода, за якою Росія бере на себе всі борги СРСР, а інші колишні республіки відмовляються від своїх претензій на будь-яке майно СРСР) не набула чинності й таким чином не може вважатися правовою підставою для перереєстрації законного майна СРСР на Росію".

За його словами, повернення Росією боргів СРСР у повному обсязі не знімає з неї відповідальності, яку вона взяла відповідно до міжнародних і двосторонніх україно-російських угод.

Окрім того прес-секретар українського МЗС підкреслив, що розпорядження частиною закордонної власності СРСР виходить зі статусу України, як однієї з держав-правонаступниць СРСР, повідомляє Тиждень з посиланням на Українські новини.

Як відомо, 10 листопада в МЗС Росії заявили, що питання про права України на закордонну власність колишнього СРСР не є предметом російсько-українських переговорів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.