Україна не відмовляється від радянського майна - МЗС

Україна пропонує Росії відновити переговори про розподіл закордонної власності СРСР.

Про це заявив прес-секретар Міністерства закордонних справ Олександр Дикусаров.

"Україна пропонує відновити переговорний процес із Російською Федерацією щодо розподілу закордонної власності колишнього СРСР, зокрема у форматі двосторонніх переговорів на рівні міністрів закордонних справ щодо передачі українській стороні об'єктів нерухомості для потреб її дипломатичних установ", - повідомив він.

Коментуючи заяву представника МЗС Росії Олександра Лукашевича про відмову України від претензій на закордонну власність СРСР, Дикусаров зазначив:

"Угода між Україною й Росією про врегулювання питань правонаступництва "нульовий варіант" (угода, за якою Росія бере на себе всі борги СРСР, а інші колишні республіки відмовляються від своїх претензій на будь-яке майно СРСР) не набула чинності й таким чином не може вважатися правовою підставою для перереєстрації законного майна СРСР на Росію".

За його словами, повернення Росією боргів СРСР у повному обсязі не знімає з неї відповідальності, яку вона взяла відповідно до міжнародних і двосторонніх україно-російських угод.

Окрім того прес-секретар українського МЗС підкреслив, що розпорядження частиною закордонної власності СРСР виходить зі статусу України, як однієї з держав-правонаступниць СРСР, повідомляє Тиждень з посиланням на Українські новини.

Як відомо, 10 листопада в МЗС Росії заявили, що питання про права України на закордонну власність колишнього СРСР не є предметом російсько-українських переговорів.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.