Встановленого Міхалковим гіпсового Столипіна порубали шаблею

У ніч на понеділок невідомі "осквернили барельєф" Петра Столипіна, що знаходиться у будівлі колишньої клініки Маковського на вулиці Гончара.

Про це повідомляє прес-служба посольства РФ в Україні.

За інформацією представництва, барельєф серйозно постраждав.

"Вандали наносили по ньому удари, від яких на зображенні залишилися сліди, подібні до шабельних ран", - зазначили в посольстві.

У прес-службі зауважили, що вандали "зайняли своє місце в історії поруч з убивцями Столипіна, і тими, хто закочував його могилу в асфальт у 1961 році".

В посольстві також підкреслили, що "меморіальної дошки на колишній клініці Маковського, як би на неї не зазіхали, висіти вічно, а на відновленій могилі Столипіна у Києво-Печерській Лаврі завжди бути живим квітам".

Нагадаємо, що гіпсову меморіальну дошку на будинку за адресою Олеся Гончара, 33 (зараз у цій будівлі розміщується головний офіс партії "Народний Рух України), повісили під охороною міліції у вересні 2011 року невідомі люди за участю російського режисера Нікіти Міхалкова - з нагоди 100-річчя з дня убивства Столипіна у Київській опері.

Заступник голови НРУ Роман Сушко тоді висловив думку, що це провокація: "Раптом рухівці візьмуть молотки і почнуть бити".

Тоді ж прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним державним діячем і реформатором".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.