Спецпроект

У Львові показали 1933 рік в одній хвилині (ФОТО)

У Львові провели флешмоб з метою вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр - він називався "1933 рік в одній хвилині" і відбувся навпроти Львівського національного університету імені Франка.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Близько ста учасників акції, вбраних у сині дощовики, хаотично ходили по площі та під бій хронометра кожні 10 секунд по черзі падали на землю. У такий символічний спосіб львів’яни спробували передати всю глибину трагедії - згідно з даними істориків, у пік Голодомору за одну хвилину помирало  17 – 25 людей.

По завершенні дійства кожен учасник висипав жменьку зерна на банер "1933" - адже за офіційними даними кількість хліба, яка припадала на одну людину, становила не більше, ніж 50 грам.

Згідно з офіційними даними СБУ, втрати України від Голодомору становлять 11 млн. 63 тис. осіб, з них 3 млн. 941 тис. померли безпосередньо від голоду, а ще 6 млн. 122 тис. не народилися внаслідок геноциду.

Фото: Павло Паламарчук

"Гуманітарна катастрофа, якій немає аналогів в світовій історії, ще досі не отримала належної оцінки, - сказала координатор акції, активістка руху "Відсіч" Марія Кісіль. - Десятки країн вже визнали Голодомор геноцидом, і в самій Україні ми не маємо права ані применшувати трагічні наслідки, ані забувати жорстокі уроки історії".

Як відомо, Президент України Віктор Янукович, під час свого візиту до Страсбурга у квітні 2010 р., заявив, що Голодомор не можна визнавати геноцидом.

 Джерело: gazeta.ua

Нагадаємо, 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про Голодомор 1932—1933 років в Україні", який трактує події 1932—1933 років як геноцид українського народу.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.