У Києві вшанували воїнів Другого Зимового походу (ФОТО)

З нагоди 90-ліття подій під Базаром Київська міська організація Спілки Української Молоді в Україні провела ряд заходів, що були спрямовані на поширення інформації про “Листопадовий рейд” 1921 року серед мешканців столиці.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

18 листопада у приміщенні недільної школи парафії УПЦ КП “Неопалима Купина” відбулась зустріч з істориком Ярославом Тинченком. Присутні близько години спілкувались із дослідником на тему Листопадового рейду і ставили питання про події осені 1921 р.

Після бесіди були продемонстровані дві документальні стрічки: "Похід у безсмертя" та "Собор на крові", які розповідають про Перші Визвольні змагання (1917-1921 рр).

Біля пам'ятника офіцерам Армії УНР

У неділю, 20 листопада, панотець Віктор (Мілейко) відправив панахиду за Героями Базару біля пам'ятника "Старшинам Армії УНР - уродженцям м. Києва". Прикметно, що один старшина-киянин, ім'я якого викарбовано на постаменті, - є воїном з числа Героїв Базару. Йдеться про Анастасія Яська

ДОВІДКА:

Другий Зимовий похід Армії УНР. У жовтні 1921 командуванням Армії УНР було розроблено план, який передбачав надання воєнної допомоги партизанському рухові в Україні. Активні дії повстанських загонів повинні були перешкодити вивезенню продовольства з України в Росію і тим самим врятувати населення від голоду 1921-1922 рр.

Стратегічним завданням операції було підняття всенародного повстання і повалення більшовицького режиму в Україні. Ця акція ввійшла в історію під назвою Другий зимовий похід Армії УНР або Листопадовий рейд.

Ясько Анастас Стефанович. Народився 1896 р. у м. Київ. Українець. Слюсар. Закінчив Київську школу прапорщиків. Безпартійний. В українській армії з 1918 р. Був інтернований у таборах Ланцут, Александров Куявський і Стшалково (Польща). Під час Другого Зимового походу - в. о. командира 3-ї сотні 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, потрапив у полон 16 листопада 1921 р. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.