СУД ЗАБОРОНИВ СВЯТКУВАТИ РІЧНИЦЮ ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Олександр Попов виконав прохання МВС та Управління держохорони обмежити проведення заходів у центрі Києва 22 листопада - і подав у суд. І Київський окружний адмінсуд заборонив святкування Дня свободи на Майдані незалежності.

Про це повідомляє УП з посиланням на "5 канал".

Як зазначає телеканал, таким чином суд задовольнив позов столичної мерії.

Охочі відсвяткувати сьому річницю помаранчевої революції обіцяють подати апеляцію.

 

Тим часом документи, оприлюднені в блозі "Майдан 2011 року. Народ встає", свідчать, що з проханням обмежити проведення заходів у центрі Києва 22 листопада до глави КМДА Олександра Попова звернулися МВС та Управління держохорони.

Київське управління МВС обґрунтовує своє прохання високою вірогідністю виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками акцій, а також конфліктів із нарядами міліції, які можуть призвести до різкого загострення політичної ситуації.

Крім того, на думку міліції, встановлення тимчасових споруд на Майдані Незалежності не лише спотворює вигляд центральної площі столиці, а цілодобове перебування учасників акції створює антисанітарні умови, але й грубо порушує рішення Київської міської ради "Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд".

Управління держохорони у своєму листі зазначає, що 22 листопада відбудеться візит президента Литви Далі Грибаускайте в Україну, і щодо неї буде здійснюватися державна охорона.

"Просимо звернутися до суду з метою заборони проведення 22 листопада 2011 року акцій протесту біля об’єктів відвідування згідно програми візиту та на маршрутах під'їзду до них", - йдеться в листі.

Згідно з наявними документами, Окружний адміністративний суд Києва у п’ятницю ввечері прийняв рішення повністю задовольнити позов КМДА.

Рішенням суду 21 та 22 листопада забороняється проведення заходів та Майдані Незалежності, вулицях Хрещатик, Городецького, Інститутській, Михайлівській, Банковій, Грушевського.

Помаранчева революція: 20 ВІДЕО, які запам'яталися

У рішенні зазначено, що оскарження даної постанови не зупиняє її виконання.

Зокрема, в постанові обґрунтовується, що для проведення недержавних масових заходів їх організаторами не пізніше ніж за 10 днів до проведення подається письмове повідомлення до виконавчого органу Київської міської ради.

Водночас, повідомлення Коаліції учасників помаранчевої революції, Загальновоїнської спілки України та інших бажаючих провести в ці дні акції, всупереч вимогам, подані менше, ніж за десять днів.

У зв’язку з цим київська міліція не в змозі належним чином забезпечити громадський порядок під час проведення зібрань.

Суд також звернув увагу на інформацію Управління держохорони щодо візиту Грибаускайте 22 листопада і вважає доведеною позивачем реальність виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками масових заходів, а також конфліктів із нарядами міліції.

Крім того, в постанові зазначено, що 21 та 22 листопада відбуватиметься низка заходів за участю посадових осіб держави. Тому проведення заходів у центральній частині міста "може призвести до створення перешкод функціонуванню інститутів влади".

Разом з тим, як повідомляється в блозі, на нараді з питання проведення Дня Свободи, яка відбулася в Головному управлінні внутрішньої політики КМДА, начальник управління Найда і заступники начальника київської міліції Бойко і Онищенко свою позицію пояснили тим, що на Майдані Незалежності у цей день буде встановлюватися ялинка вагою 50 тон, і роботи з її монтажу можуть створювати небезпеку для життя громадян.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.