УКРАЇНА НЕ ПРИЄДНАЄТЬСЯ ДО УГОДИ СНД ПРО ЗАСЕКРЕЧЕННЯ АРХІВІВ СРСР

Україна не приєднуватиметься до Угоди про порядок перегляду ступеня секретності даних з архівів колишнього СРСР, підписаної низкою пострадянських держав.

Про це йдеться у відповіді МЗС України на запит "Німецької хвилі".

Згідно з угодою, підписаною 18 жовтня на саміті глав держав і урядів СНД у Санкт-Петербурзі, низка країн взяла на себе зобов’язання не розкривати радянські архіви без згоди інших держав, для яких ці документи можуть "становити загрозу національній безпеці".

До угоди приєдналися, крім Росії, також Білорусь, Вірменія, Узбекистан і Таджикистан. Для інших країн СНД "двері залишаються відкритими", повідомили у виконкомі співдружності. Раніге історики висловлювали побоювання, що Київ може стати учасником цієї угоди, закривши радянські архіви для дослідників.

Утім, у міністерстві закордонних справ заперечують такі наміри.

"Україна не підписала в Санкт-Петербурзі зазначену угоду, не розглядає можливість приєднання до неї у подальшому та не веде консультацій з цієї тематики", - наголосив директор департаменту інформаційної політики українського МЗС Олег Волошин.

Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров переконаний, що підписаний у Санкт-Петербурзі документ ставить можливість розсекречення документів у залежність від інтересів Росії.

"Ця угода ставить історичні дослідження в нових незалежних державах у повну залежність від примх ФСБ, грубо порушує право на пам’ять. Можна лише вітати той факт, що Україна не підписала цю угоду", - наголошує Захаров.

Водночас, співголова Харківської правозахисної групи поділяє стурбованість істориків ускладненням останнім часом доступу до архівних документів: "Велика частина документiв залишаються засекреченими, хоча їм вже бiльше 75 рокiв. А за законом про Нацiональний архiвний фонд, максимальний термiн обмеження доступу до засекреченої раніше інформації становить саме 75 рокiв".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.