Історичний будинок біля Художнього музею знесуть заради 10-поверхівки

Заради будівництва 10-ти поверхового адміністративного будинку знесуть двоповерхову історичну будівлю поруч з Національним художнім музеєм України по пров. Музейному, 8-А, яку позбавили статусу пам’ятки.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Заради чергового будівництва історичну будівлю позбавили статусу пам’ятки, посилаючись не на її архітектурні чи історичні особливості, а на те, що проводити реставраційні роботи в будинку дуже складно", - зазначив Бригинець.

Депутат зауважив, що нова 31-метрова будівля буде надто високою, особливо на тлі Національного художнього музею. Детальний план Печерського району дозволяє будівництво на цьому місці не більш ніж 7-ми поверхового будинку, а не 10-ти, як планує забудовник.

Голова комісії переконаний, що за умови затвердження проекту і будівництва цієї будівлі - утвориться нова гаряча точка в історичній забудові Києва.

Фасадна будівля у Музейному провулку, 8-а (колишній житловий будинок 1819 р. побудови) 1994 року була визнана щойно виявленим об’єктом культурної спадщини.

15 квітня 2008 р. наказом Міністерства культури і туризму України її визнали такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. В 2009 році КМДА прийняла розпорядження, яким було вирішено розібрати історичний будинок.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.