Президент Польщі закликав поляків наслідувати борця з українцями

"Будьмо як Пілсудський і Дмовський", - закликав поляків президент Польщі Броніслав Коморовський. Дмовський - ідеолог польського націоналізму, який вважав, що євреї хочуть правити світом, а українців називав "народом кресовим".

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

У своїй промові до Дня Незалежності Польщі Коморовський закликав поляків до взаємного порозуміння, пославшись на приклад стосунків між тими, хто доклався до відновлення польської держави у 1918 році.

Коморовський порівняв першого голову Другої Речі Посполитої Юзефа Пілсудського і Романа Дмовського - польського політика й публіциста, який проголошував гасло "Польща для поляків" і прославився своїми антисемітськими й антиукраїнскими виступами.

Якщо Пілсудський шукав порозуміння з українцями, використовуючи федеральну традицію Першої Речі Посполитої, де православні руські та литовські разом із протестантами складали значну частину суспільства, то Дмовський закликав до асиміляції інших народів у мононаціональній Польщі.

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри (ВІДЕО)

На початку XX-го сторіччя він устиг побувати депутатом Державної Думи, підтримуючи ідеї сильної Російської імперії, щоб пізніше говорити про польський "здоровий національний егоїзм" і "всесвітню єврейську змову".

Промовистий жест ендеків на похоронах Дмовського в січні 1939 року

З закінченням війни тимчасове порозуміння між Дмовським і Пілсудським призвело до того, що Польща отримала військову допомогу від Антанти, яка допомогла захистити відновлену 11 листопада 1918 року польську державу і перемогти Західноукраїнську народну республіку.

У міжвоєнній Речі Посполитій він створив націоналістичну партію "ендеків" і став головним ідеологом польських націоналістів з їхньою "кресовою" політикою. Саме радикалізм Дмовського доклався до того, що в 1920-их українці почали створювати власні націоналістичні рухи замість співпрацювати з польською державою.

Прометеї двох народів. Люди, які примиряли Україну і Польщу

"Пілсудський і Дмовський не любили один одного, але любили Польщу, - проголосив учора Коморовський. - І цього вистачило, щоб вони піднялися (йдеться про 1918 рік, бо потім обидва політики знову розпочали виснажливе протистояння - ІП) над сваркою в ім'я польських інтересів".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.